Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve

Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

2020-10-16 10:36:24
У Чорнобильській зоні затримали браконьєра, який вполював лося. Під час патрулювання на прикордонному човні прикордонники зупинили столичного мешканця без документів. Зате чоловік мав при собі мисливську рушницю. Неподалік охоронці кордону виявили впольовану тварину. Браконьєра притягнуто до адміністративної відповідальності. Зброя вилучена. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст. 248 ККУ «Незаконне полювання».

ВРЯТУВАЛИ БОРИВІТРА 2020-10-16 10:34:19
У понеділок співробітник Заповідника Валентин Рижук біля м. Чорнобиль знайшов пораненого птаха. Боривітер – маленький сокіл – мав травму крила. Пернатого передали до наукового відділу, де орнітолог і науковий співробітник Сергій Домашевський ( facebook.com/domashevsky ) створив всі умови для тимчасової перетримки птаха та зв'язався з організацією, яка могла надати боривітру кваліфіковану ветеринарну допомогу. У четвер птаха вивезли із зони відчуження. Сподіваємось на його швидке одужання і повернення в дику природу. До речі, під час перетримки й переміщення сокола, в нагоді стала одна с переносок, які свого часу нам подарували волонтери. За що ми їм щиро вдячні.

РИБИ І ПАРАЗИТИ 2020-10-15 14:00:56
Чи можуть водні об’єкти Заповідника стати еталонними при вивченні наявності паразитів у представників різних видів риб? Саме такі дослідження розпочали проводити науковці відділу паразитології Інституту зоології НАН України ім. Шмальгаузена спільно з фахівцями Чорнобильського заповідника. За словами старшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук Олександра Лосєва, водойми Заповідника є цікавими для досліджень сукупності різних видів гельмінтів у рибі, оскільки антропогенний вплив на них був зведений до мінімуму. Отже, в організмах риб має бути певне співвідношення різних паразитів – наближене до природнього.

СТО ВІДТІНКІВ МАЙБУТНЬОГО Конкурс есе для дорослих. 2020-10-15 13:54:49
Запрошуємо до участі в конкурсі креативних, з нестандартним мисленням творчих людей, науковців, екологів, природозахисників, просто любителів і знавців природи тощо, котрі можуть і хочуть поєднати політ власної уяви з фактичним підґрунтям, сміливу фантазію й точний аналіз, красиві мрії й сухий реалізм, й описати картину майбутнього: яким ви бачите Чорнобильський заповідник через сто років? Інколи нам хотілось би мати машину часу, аби дізнатись: а що там за пеленою століть? Та поки реальні мандрівки в часових вимірах залишаються фантастикою. Хіба вчені-футурологи окреслюють можливі варіанти подій в усіх сферах людського прогресу чи занепаду.

СИНИЧКА – НЕВЕЛИЧКА, АЛЕ СОЦІАЛЬНА 2020-10-15 11:50:15
Синиця довгохвоста на території Заповідника – малочисельна на гніздуванні. Оселяється, найчастіше, в чагарникових заростях, де й будує своє кулеподібне гніздо, яке повторює ознаки рослинності навколишнього середовища. Така тактика камуфлювання робить гніздо непомітним для різноманітних хижаків – птахів і тварин. Восени, в деякі роки, дуже багато довгохвостих синиць мігрує через територію Заповідника. Птахи зграйками переміщуються чагарниками та кронами дерев. У цю пору постійно чутно їх мелодійні, мов дзвіночки, голоси. Взимку вони долучаються до зграй інших дрібних птахів – різноманітних видів синиць, підкоришників та золотомушок, і разом кочують в лісах у пошуках їжі.

ВЕЛИКИЙ ПТАХ ПУГАЧ 2020-10-12 14:02:44
Пугач з родини Совових – дуже рідкісний гніздуючий птах на території Заповідника. Оселяється він біля відкритих і заболочених ділянок лісу. Відкриті території – зручні для полювання великого птаха: розмах його крил сягає 190 см. Навесні (березень-квітень) можна почути голосні крики пугача. Птах, таким чином, маркує гніздову територію. Гнізда розміщує на землі біля основи стовбура дерева. Гнізда знаходили також на горищах занедбаних сільських будівель. Спектр харчування пугача дуже широкий – від дрібних гризунів до середнього за розміром зайця. Хоча в його живленні переважають птахи. Науковці знаходили залишки слукви, тетерука, качки, сірої сови.

СТРІЧКАРКА БЛАКИТНА ЗАЛЕТІЛА «НА ВОГНИК» 2020-10-08 20:35:23
Офіс наукового відділу відвідав несподіваний гість – рідкісний метелик Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini). Його ще називають блакитною орденською стрічкою. Метелик занесений до Червоної книги України (вразливий вид). Ця комаха – один з найбільших представників метеликів, які живуть в Україні та й взагалі у Європі. Довжина його переднього крила може сягати 45 мм, а розмах крил у польоті – до 110 мм. Метелик гарний у польоті. Стрічкарка блакитна – активна вночі, летить на світло. Видно й завітала до науковців «на вогник». Коли припиниться дощ, метелика перенесуть до його улюбленого дерева – тополі.

Відділ охорони ЧРЕБЗ завжди на варті 2020-10-08 20:29:49
Відділ державної охорони природно-заповідного фонду ЧРЕБЗ постійно проводить на водних об'єктах та сухопутних маршрутах денні та нічні патрулювання, рейди, огляд території за допомогою квадрокоптерів та безпілотних літаючих апаратів. Окрім того, опорні пункти відділу охорони розташовані по периметру зони відчуження, що дозволяє працівникам оперативно реагувати на правопорушення. Тобто, несанкціоновано й без дозволу зайшовши (заїхавши чи запливши на плавзасобах) на територію Заповідника, вас, як порушника природоохоронного законодавства, буде затримано й передано правоохоронцям: наш відділ охорони – на варті.

2020-10-07 17:07:11
Інтерв'ю Олександра Галущенка, директора Чорнобильського заповідника до Всесвітнього дня охорони місць проживання на Суспільному ТБ: про червонокнижну флору і фауну, наслідки лісових пожеж, науку, туризм та перспективи на майбутнє. . https://www.youtube.com/watch?v=d2XKrR_Mh00...

ДОСЛІДЖЕННЯ АМФІБІЙ ТА РЕПТИЛІЙ 2020-10-07 17:04:35
Останні п’ять років фахівці-герпетологи б’ють на сполох: чисельність амфібій у Європі різко зменшується. Одна з причин – зараження земноводних хітридіомікозом (Chytridiomicota) – грибковим захворюванням, яке призводить до їх масової загибелі. Так, в Австралії зараження водойм цим грибком призвело до вимирання чотирьох видів жаб. Випадки хітридіомікозу виявлені вже в Польщі та країнах Прибалтики. Зараз дослідження земноводних проводяться по всій Україні. Днями фахівець відділу Моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України, експерт-герпетолог ГО "UNCG" Олексій Марущак спільно з фахівцями наукового відділу ЧРЕБЗ досліджували водойми Заповідника.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua