Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve

Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

2020-10-22 09:40:10
Ось такі хоробрі звірі мешкають на території нашого Заповідника. Єнотовидна собака не боїться ні автомобіля, ні людей, бо це її ліс! Відео Олександра Тарасенка, начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Р.S. Насправді, така поведінка нетипова для єнотовидних собак, як і для інших невеликих хижаків. Вони, скоріше, втечуть чи сховаються, аніж агресивно кидатимуться на невідомого противника. Можливо, єнотовидка хвора. Є підозра на сказ. А це, звичайно, вже не так весело, як на відео. Хоча в природи - власні закони. Людська мораль їм не властива.

КОНІ – З НЕБА . 2020-10-20 15:48:10
Коні Пржевальского – вид-символ нашого Заповідника. Для моніторингу стану угруповання цього виду копитних науковці застосовують квадрокоптери. Таким чином, і ви можете побачити коней з неба.

ОЛЕНІ І ОСІНЬ 2020-10-17 10:25:01
Вони милі, ніжні, але такі полохливі. В олениць та оленів-підлітків нема рогів, аби захищатись, а тому вони намагаються якнайшвидше здолати відкриті простори. Серед дерев та густих чагарників – безпечніше. А скоро, зовсім скоро, листя на гілках спалахне найрізноманітнішими барвами – від золотистого й оранжевого до всіх відтінків червоного й шоколаду, і олені ніби загубляться серед такого калейдоскопу теплих кольорів. Бо вони теж руді, та ще й з плямами. Спробуйте таких відшукати серед осіннього буяння.

ДОСЛІДЖЕННЯ В РАМКАХ SATREPS 2020-10-16 10:37:38
Перший етап українсько-японського проєкту SATREPS добігає кінця. Співробітники Заповідника разом із науковцями Інституту ядерних досліджень НАН України провели дослідження мишоподібних гризунів на осушених ділянках акваторії з метою виявлення біологічних ефектів впливу радіоактивного забруднення. Водойма-охолоджувач ЧАЕС – штучна водойма, що обслуговувала атомну станцію. Вона була створена на місці заплави р. Прип'ять і має велику площу – 22 кв. км. Процес виведення її з експлуатації почався в 2014-му. Він полягав у зупинці насосної станції, яка підтримувала рівень води на 5 метрів вищим, аніж у р. Прип'ять.

2020-10-16 10:36:24
У Чорнобильській зоні затримали браконьєра, який вполював лося. Під час патрулювання на прикордонному човні прикордонники зупинили столичного мешканця без документів. Зате чоловік мав при собі мисливську рушницю. Неподалік охоронці кордону виявили впольовану тварину. Браконьєра притягнуто до адміністративної відповідальності. Зброя вилучена. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст. 248 ККУ «Незаконне полювання».

ВРЯТУВАЛИ БОРИВІТРА 2020-10-16 10:34:19
У понеділок співробітник Заповідника Валентин Рижук біля м. Чорнобиль знайшов пораненого птаха. Боривітер – маленький сокіл – мав травму крила. Пернатого передали до наукового відділу, де орнітолог і науковий співробітник Сергій Домашевський ( facebook.com/domashevsky ) створив всі умови для тимчасової перетримки птаха та зв'язався з організацією, яка могла надати боривітру кваліфіковану ветеринарну допомогу. У четвер птаха вивезли із зони відчуження. Сподіваємось на його швидке одужання і повернення в дику природу. До речі, під час перетримки й переміщення сокола, в нагоді стала одна с переносок, які свого часу нам подарували волонтери. За що ми їм щиро вдячні.

РИБИ І ПАРАЗИТИ 2020-10-15 14:00:56
Чи можуть водні об’єкти Заповідника стати еталонними при вивченні наявності паразитів у представників різних видів риб? Саме такі дослідження розпочали проводити науковці відділу паразитології Інституту зоології НАН України ім. Шмальгаузена спільно з фахівцями Чорнобильського заповідника. За словами старшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук Олександра Лосєва, водойми Заповідника є цікавими для досліджень сукупності різних видів гельмінтів у рибі, оскільки антропогенний вплив на них був зведений до мінімуму. Отже, в організмах риб має бути певне співвідношення різних паразитів – наближене до природнього.

СТО ВІДТІНКІВ МАЙБУТНЬОГО Конкурс есе для дорослих. 2020-10-15 13:54:49
Запрошуємо до участі в конкурсі креативних, з нестандартним мисленням творчих людей, науковців, екологів, природозахисників, просто любителів і знавців природи тощо, котрі можуть і хочуть поєднати політ власної уяви з фактичним підґрунтям, сміливу фантазію й точний аналіз, красиві мрії й сухий реалізм, й описати картину майбутнього: яким ви бачите Чорнобильський заповідник через сто років? Інколи нам хотілось би мати машину часу, аби дізнатись: а що там за пеленою століть? Та поки реальні мандрівки в часових вимірах залишаються фантастикою. Хіба вчені-футурологи окреслюють можливі варіанти подій в усіх сферах людського прогресу чи занепаду.

СИНИЧКА – НЕВЕЛИЧКА, АЛЕ СОЦІАЛЬНА 2020-10-15 11:50:15
Синиця довгохвоста на території Заповідника – малочисельна на гніздуванні. Оселяється, найчастіше, в чагарникових заростях, де й будує своє кулеподібне гніздо, яке повторює ознаки рослинності навколишнього середовища. Така тактика камуфлювання робить гніздо непомітним для різноманітних хижаків – птахів і тварин. Восени, в деякі роки, дуже багато довгохвостих синиць мігрує через територію Заповідника. Птахи зграйками переміщуються чагарниками та кронами дерев. У цю пору постійно чутно їх мелодійні, мов дзвіночки, голоси. Взимку вони долучаються до зграй інших дрібних птахів – різноманітних видів синиць, підкоришників та золотомушок, і разом кочують в лісах у пошуках їжі.

ВЕЛИКИЙ ПТАХ ПУГАЧ 2020-10-12 14:02:44
Пугач з родини Совових – дуже рідкісний гніздуючий птах на території Заповідника. Оселяється він біля відкритих і заболочених ділянок лісу. Відкриті території – зручні для полювання великого птаха: розмах його крил сягає 190 см. Навесні (березень-квітень) можна почути голосні крики пугача. Птах, таким чином, маркує гніздову територію. Гнізда розміщує на землі біля основи стовбура дерева. Гнізда знаходили також на горищах занедбаних сільських будівель. Спектр харчування пугача дуже широкий – від дрібних гризунів до середнього за розміром зайця. Хоча в його живленні переважають птахи. Науковці знаходили залишки слукви, тетерука, качки, сірої сови.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua