Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation Ecological Biosphere Reserve

Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

Меморандум про співпрацю з ГО «ВАГА» 2020-11-27 10:28:44
На днях Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник уклав Меморандум про співпрацю з громадською організацією «Всеукраїнська аеро-геодезична асоціація» facebook.com/aerogeodesy.assn Керівники обох структур Олександр Галущенко та Андрій Галайда обговорили перспективні напрями співпраці в області моніторингу навколишнього природного середовища Заповідника, спостереження за його екосистемами, лісовими угіддями, водними ресурсами за допомогою сучасних аеро-геодезичних технологій.

ДОРОСЛИЙ ОРЛАН 2020-11-27 10:27:25
Існування орлана-білохвоста міцно пов’язане з різноманітними водоймами та, одночасно, лісовими масивами – хоча б невеликими, але зі старими й розлогими деревами. Адже цей великий хижий птах – відмінний риболов, якому дерева потрібні для гніздування. На території Чорнобильського заповідника орлани почуваються дуже добре. Є тут і гарні ліси, і досить водойм з усілякою живністю, а, головне, не турбують люди. Ось такого дорослого красеня спіймав у фотооб’єктив поблизу ставка-охолоджувача ЧАЕС Сергій Домашевський.

БОРИВІТЕР З РОДУ СОКОЛІВ 2020-11-23 12:49:57
Боривітер звичайний – розповсюджений гніздовий птах відкритих біотопів Чорнобильського заповідника. Саме тут помічена його найбільша гніздова популяція на Українському Поліссі. Цей хижий птах гніздується лише в різноманітних спорудах – мостах, фермах, багатоповерхових будинках. Науковці Заповідника не виявили гніздування боривітра в гніздах сірих ворон, сорок чи круків. У м. Прип’ять постійно живе 6-8 пар цього виду сокола. Загалом на заповідній території гніздується близько 70 пар боривітрів. Живляться вони дрібними гризунами, ящірками, інколи полюють на дрібних птахів і великих комах.

Перший сніг 2020-11-18 11:47:08
Не можна сказати, що він став несподіванкою. З початку тижня, за даними метеостанції Заповідника https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=meteo-44), спостерігався перехід середньодобових температур в зону нижче нуля. Настала остання передзимова фаза осені. Чергуватимуться морозні дні й відлига, періоди снігу та його танення. Однак загальна тенденція полягає у зниженні добових температур. На малих водоймах з’являється льодостав. Вже не зустрінемо холоднокровних тварин – вони впали у сплячку. Починається період зимового спокою у дерев та кущів. З’являються північні птахи мігранти – зимняк та інші. Білка та заєць вбираються у зимове хутро. Природа готується до зими.

«…КОЛИ КОЖЕН ЛИСТОК – КВІТКА» 2020-11-13 09:06:23
Настала друга фаза осені – «золота». Середньодобові температури опускаються до 8 й менше градусів. В цілому завершився відліт комахоїдних та хижих птахів. З'явилися північні пернаті – зимняк та снігури. Продовжують міграцію водоплавні птахи. Однак головною ознакою цього осіннього періоду є розфарбовування листя та листопад. Це явище – необхідна умова підготовки дерев та кущів до зими. Взимку настає дефіцит доступної води та зменшується світловий день. За таких умов листя припиняє виконувати свою головну функцію – фотосинтез, тому рослина їх позбавляється.

МАЛИЙ, ТА ХИЖИЙ 2020-11-11 09:22:21
Підорлик малий з роду Орлів занесений до Червоної книги України. Цей хижий гніздовий птах – рідкісний на території Чорнобильського заповідника. В Україні гніздиться 1100-1300 пар підорликів малих, а на території Заповідника – близько 20 пар. Із зимівлі птахи повертаються в кінці березня - на початку травня. Ремонтують старі гнізда чи будують нові, постійно демонструють токові польоти і голосно кричать. Оселяються в листяних та мішаних лісах поблизу відкритих ділянок, де птахи і полюють. Віддають перевагу водно-болотним угіддям. Підорлик довгий час літає над луками чи перелогами, видивляючись здобич.

ЗМІЄЇД: ГРОЗА ЗМІЙ І ЯЩІРОК 2020-11-09 09:47:02
Змієїд – рідкісний хижий птах Чорнобильського заповідника. Чисельність гніздових птахів – близько 4-6 пар. З півдня птахи повертаються до гніздових ділянок наприкінці березня. Гнізда влаштовують на верхівках чи бокових гілках сосни. Змієїд – чималий за розміром птах. А от гнізда він робить досить невеликі. Тому, коли самиця насиджує єдине яйце, з гнізда стирчить її хвіст. Під час полювання дорослі птахи відлітають від гнізда на відстань до 30 км! Харчуються зміями та ящірками. Але під час похолодання, коли рептилії зникають, може полювати і на дрібних мишоподібних гризунів. Вполювавши змію, ковтає її цілком.

ЗДИЧАВІННЯ ПО-ЧОРНОБИЛЬСКИ 2020-11-05 10:07:29
На території Заповідника добре себе почуває навіть стадо колись домашніх корів. Останні сторіччя характеризуються наступом на природу, зменшенням біорізноманіття, заміною природніх видів культурними. Втім, за певних умов, може відбутися протилежний процес – здичавіння. Це коли культурні або одомашнені види повертаються в природне середовище. Найбільш відомий приклад здичавіння з історії – це степи (пампаси) Південної Америки після проникнення туди європейців. Французький історик Фернан Бродель писав так: «Тут було мало місцевих тварин, якщо виключити страусів, лам і далі на південь –морських корів.

МІДЯНКА, ЯКА ЛЮБИТЬ ТЕПЛО… 2020-11-04 08:57:55
Тепла осінь 2020 року поставила черговий рекорд у житті рептилій. Майже до кінця жовтня на Поліссі, в т. ч. у Чорнобильському заповіднику, можна було зустріти не лише гадюку, а навіть порівняно теплолюбну мідянку. Змії виповзали на теплі пісок чи й асфальт, щоби погрітись перед зимівлею. Всі ми знаємо, що звичної осені після «Здвиження» (десь з кінця вересня) змії вже не повинні зустрічатись у природі. Найбільш короткий сезонний і добовий період активності з-поміж інших плазунів Полісся має мідянка. Рептилія – обережна й рідко потрапляє людині на очі. Мідянки мають гарну зовнішність з гладенькою шкірою. Їх ще називають гладкими полозами.

ПОПЕРЕДУ – БАГАТО РОБОТИ 2020-10-29 15:44:44
Підписана Угода про співпрацю між Чорнобильським заповідником та Інститутом агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Що дозволить не тільки розширювати спільну науково-дослідну та еколого-просвітницьку діяльність, а й складати та виконувати взаємовигідні програми у сфері природокористування, збереження довкілля та біорізноманіття. Крім того, сприятиме науковому супроводу та використанню методів дистанційного зондування землі для розробки і використання космічного зондування природоохоронних територій. Попереду – багато спільної роботи задля досягнення мети на благо природи.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua