Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve

Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЯПОНЦІ НАДАЛИ ОБЛАДНАННЯ 2023-01-23 14:27:38
У рамках спільного українсько-японського проєкту SATREPS («Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій») японська сторона надала Чорнобильському заповіднику обладнання для проведення оцінки радіаційного стану навколишнього середовища. Новітні прилади дозволять поглибити радіобіологічні та радіоекологічні дослідження, що постійно проводяться науковцями Заповідника.

ВЕДМЕДЯ ЗАФІКСУВАЛИ ЗНОВУ 2023-01-05 15:55:06
Ведмідь бурий (Ursus arctos) відомий майже кожному з дитинства. Він зайняв почесне місце у міфах, казках та літературі. До 17-го ст. ареал цього найбільшого хижака охоплював усю лісову та лісостепову зони нашої країни. Втім, звір, який у суспільній уяві є символом дикої сили, виявився вразливим до антропогенного перетворення природного середовища. На початку 20-го ст. ведмідь зберігся лише в Карпатах. Про його появу у зоні відчуження ЧАЕС почали говорити у 2001-2002 роках. Проте ознак постійної присутності виду на території тоді виявлено не було. У 2010 році зафіксовано «задири» ведмедя на стовбурі сосни (ідентифіковані кваліфікованими зоологами).

ЧОМУ В ЛОСІВ СВІТЯТЬСЯ ОЧІ? 2022-12-26 14:34:38
Трохи моторошний погляд із зіницями, що виблискають у сутінках… Ні – радіація тут ні до чого. У деяких тварин, які бувають активними вночі (здебільшого, ссавців – лосів у тому числі), очі світяться через особливий шар позаду сітківки. Називається він "tapetum lucidum" (лат. tapetum – покривало). Основна функція цього відбиваючого шару в тому, щоб збільшити кількість світла, яке сприймають фоторецептори в очах. А, отже, тварина досить добре бачить у темряві. Лосю таке «нічне бачення» особливо стає в нагоді влітку, коли вдень дістають спека й комарі, а от вночі можна спокійно поїсти.

Російські окупанти знищують екосистему навколо Запорізької АЕС 2022-11-23 19:13:53
Навколо захопленої російськими військовими в березні цього року Запорізької АЕС та прилеглої території, поряд з ядерними загрозами постає й ряд екологічних. Криза, що склалася сьогодні біля станції та в 30-ти кілометровій зоні навколо неї, несе незворотні процеси в екосистемі. Зупинка блоків ЗАЕС призвела до зниження температури води у ставку-охолоджувачі від звичних +18 до +11. Це спровокувало масове вимирання риби, яка виконує важливу функцію з покращення якості води, що є найважливішим технічним компонентом для роботи АЕС. За попередньою оцінкою фахівців, якщо найближчим часом температура води не підвищиться, на поверхні водойми і на березі можуть опинитися 1 000 тонн мертвої риби.

САРНА - ХРОМІСТКА 2022-11-21 10:18:24
Повернемось до ще однієї дивовижної світлини, яку зумів зробити минулої зими співробітник Заповідника Сергій Домашевський. В його професійний об’єктив потрапив ось цей надзвичайно рідкісний екземпляр сарни європейської. Нетипове біло-кремово-рудувате хутро дикої кози – ознака хромізму. P.S. Не плутати з альбіносами, які мають білий волосяний покрив, червоні очі й білуваті кігті. На заповідній території таки нема мутантів, зате, виявляється, є хромісти.

Дослідження в рамках проекту SATREPS - тривають 2022-11-07 09:32:49
Співробітники наукового відділу Чорнобильського заповідника провели дослідження екології мишоподібних гризунів на території водойми -охолоджувача ЧАЕС. Дослідження здійснювались у рамках японсько-українського проекту від SATREPS («Покращення радіаційного контролю оточуючого середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій»). Таким чином, незважаючи на воєнний стан, Заповідник виконує в рамках проекту заплановані завдання.

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ СЕМІНАРІ 2022-10-10 10:34:26
Співробітники Чорнобильського заповідника увійшли до складу української делегації, яка взяла участь у роботі міжнародного семінару «Environmental Radioactivity Risks in Ukraine», що проходив цього тижня у Варшаві. Науковці виступили з двома доповідями щодо результатів дослідження мишоподібних гризунів водойми-охолоджувача ЧАЕС в рамках україно-японського проекту SATREPS та про лісові пожежі як наслідок російського вторгнення. Окремо розповіли про втрати, яких зазнала інфраструктура Заповідника та природні комплекси внаслідок бойових дій. Детальніше про семінар читайте на офіційній сторінці ДАЗВ за посиланням: https://www.facebook.

План дій щодо збереження та відтворення зубра (Bison bonasus L., 1758) в Україні 2022-10-05 23:04:40
ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України ___________2022 р. №_____ План дій щодо збереження та відтворення зубра (Bison bonasus L., 1758) в Україні № з/п Заходи зі збереження та відтворення виду * Виконавці Термін виконання, роки 1 Створення експертної ради (координаційного центру) з питань збереження та відтворення зубра Національна комісія з питань Червоної книги України (за згодою) Міндовкілля Держлісагентство Інститут зоології ім. І. І.

Детальна інформація про заходи Плану дій щодо збереження і відтворення зубра (Bison bonasus L., 1758) в Україні 2022-10-03 14:57:24
Загальна частина Зубр європейський (Bison bonasus L., 1758) – найбільший представник ряду Парнокопитних (Artiodactyla) родини Порожнисторогих (Bovidae) у фауні України. Поширений у Карпатах, Лісостепу та на Поліссі. Через надмірний і неконтрольований промисел зубра впродовж XVII-XIX століть, його існування опинилося під загрозою. У більшості країн Європи мало місце його цілковите знищення. На більшій території свого природного ареалу вид зник у час Першої світової війни. Це зумовило термінові заходи з охорони виду (у т. ч. заборону полювання), відновлення втрачених популяцій, створення заповідних ділянок у межах його середовищ існування (оселищ) тощо. Сучасний стан популяції зубра в Україні показує, що надання йому у 1980 р.

Зубр (Bison bonasus L., 1758) 2022-09-27 14:26:39
Зубр європейський (Bison bonasus L., 1758) – найбільший представник ряду Парнокопитних (Artiodactyla) родини Порожнисторогих (Bovidae) у фауні України. Поширений у Карпатах, Лісостепу та на Поліссі. Через надмірний і неконтрольований промисел зубра впродовж XVII-XIX століть його існування опинилось під загрозою. У більшості країн Європи мало місце його цілковите знищення. На значній території свого природного ареалу вид зник у час Першої світової війни. Це зумовило термінові заходи з охорони виду (у т. ч. заборону полювання), відновлення втрачених популяцій, створення заповідних ділянок у межах його середовищ існування (оселищ) тощо. Зубр є типовим биком масивної конституції.

ПОНАД 300 000 ВИМІРЮВАНЬ ЗІБРАНО #BGEIGIES4UKRAINE! 2022-09-21 19:55:44
Трохи більше ніж за три місяці проект #bgeigies4ukraine зібрав понад 300000 нових пунктів вимірювань в Україні. Ми пишаємося цим визначним досягненням. Весь набір даних можна переглянути на нашій карті: Проект“bGeigiesforUkraine” було публічно анонсовано в липні минулого року. Незабаром після початку неспровокованого та жорстокого вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, Safecast почав збирати високовмотивовану міжнародну команду,щоб надати bGeigies(мобільний пристрій для вимірювання радіаційного фону з GPS-датчиком) волонтерам для збору нових радіаційних даних (після вторгнення) для подальшої відкритої публікації. З травня учасники проекту регулярно та послідовно збирають дані за допомогою bGeigies в Україні.

🧑‍💻ТРИВАЄ РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ВІД ОКУПАЦІЇ 2022-09-19 10:08:29
Місяць окупації російськими військами зони відчуження й прилеглих територій, окрім очевидної шкоди громадам через ведення бойових дій та мародерство, негативно позначився і на природному середовищі. Факти порушення природоохоронного законодавства та рівень нанесених збройною агресією збитків на території Чорнобильського заповідника в тому числі нещодавно продовжували встановлювати й розраховувати фахівці Державної екологічної інспекції Столичного округу разом з працівниками відділу державної охорони природоохоронного фонду ЧРЕБЗ. Оглянуто ті ділянки Заповідника, доступ до яких дозволено військовою адміністрацією. На інших продовжується розмінування.

ОСОЇД 2022-09-09 15:57:03
Осоїд (Pernisapivorus) – малочисельний гніздовий птах Заповідника Перші птахи повертаються з Півдня, зазвичай,наприкінці квітня - на початку травня. З’явившись на гніздовій ділянці, осоїди починають її обліт. Це добре помітно по птахах, які часто курсують над деревами в межах своєї території. Коли вони починають токувати – ще триває переліт птахів з північних популяцій аж до кінця травня.Токують птахи в парі у повітрі. Якщо самиця обігріває кладку, самець демонструє токовий політ самостійно. Характерний елемент токування осоїда − це ляскання крилами, що підняті вертикально вгору над спиною. Цей маневр птах здійснює, коли зупиняється у верхній точці “горки”.

🦌УВАГА: В ОЛЕНІВ – ГОН! 2022-09-07 15:33:15
Початок вересня – період гону в оленів. На початку “ревучого періоду” одинокі самці займають певну територію, куди ревом активно запрошують олениць. І самки, і самці визначають силу суперника по тону реву: в розквіті сил олень має низький і хриплий голос. Гарем з олениць не дається легко: за нього потрібно битись із суперниками. Поєдинок може обмежитись демонстрацією сили, але може бути і смертельним боєм самців. У цей час тварини – надзвичайно агресивні і, в той же час, необережні та беззахисні. Тому на період гону служба охорони Заповідника посилює контроль та спостереження за популяцією оленя, аби запобігти незаконному полюванню та випадкам браконьєрства.

ФРАНЗЕН ТА ЙОГО «ЧОМУ ВАЖЛИВІ ПТАХИ?» 2022-08-29 10:26:11
У серпні народився Джонатан Франзен – відомий сучасний американський письменник. Його останній роман «П’юріті» переведено на українську мову. Франзена також знають як бьордвотчера, що присвятив цьому захопленню ряд есе та статей у журналах. Спостереження за птахами приводить його до проблеми взаємовідносини людини та природи. Чи правильний вектор має наша цивілізація? Скільки залишилось на нашій планеті справжніх екосистем? Чим має поступитись людство заради збереження власного середовища існування? Відповіді на ці запитання можна знайти в есе Джонатана «Чому важливі птахи?», уривок з якого наведено на сайті Заповідника за посиланням….

ПЕРША ПОВНОЦІННА ЕКСПЕДИЦІЯ 2022-08-15 09:42:56
Тривають наукові дослідження фіторізноманіття заповідної території. Перша повноцінна наукова експедиція по вивченню місцевої флори відбулась саме минулого тижня. Особливість її в тому, що науковці з’ясовували процеси заростання рослинністю вже безпечних локацій, раніше постраждалих внаслідок окупації. Таким чином, встановлено видовий склад угрупувань на порушеній загарбниками місцевості (окопи, рови, ями); визначено процеси розростання окремих видів рослин; виявлено види, що мають тенденцію до «захоплення» території. Крім того, фахівці ЧРЕБЗ описали досить різноманіні піщані угрупування Заповідника (континентальні дюни типу Coryneforeta canescenti).

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України 2022-08-07 21:10:38
Верховна Рада України постановляє: I. Розділ XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами) доповнити пунктами 2-3-2-10 такого змісту: "2-3.

🦆КРИЖЕНЬ 2022-07-18 10:36:53
Крижень (Аnas platyrhynchos) – найвідоміша і найпоширеніша в Україні качка. Також вона звична й для заповідної території. Але на гніздуванні – малочисельна. Дуже рідко і в невеликій кількості зимує на ополонках р. Прип’ять. Коли водойми звільняються від криги, птахи відразу з’являються на таких ділянках. Зазвичай, це кінець лютого - початок березня. Самці починають активно переслідувати самиць, формуючи пари. В цей час дикі качки зустрічаються навіть на лісових невеличких водоймах. Самиця залишає партнера перед облаштовуванням гнізда. В кладці буває від 9 до 13 яєць. Наприкінці літа і восени багато крижнів скупчується на мілководді ставка-охолоджувача.

УКРАЇНА: ВІДНОВЛЕННЯ СПІВПРАЦІ В ГАЛУЗІ РАДІОЕКОЛОГІЇ В ЧОРНОБИЛІ 2022-07-15 19:44:39
Територія зони відчуження є унікальним полігоном світового рівня для проведення багатопланових досліджень у галузях радіоекології, радіобіології, екології, в процесах збереження біорізноманіття, радіаційної безпеки та поводження з РАВ. Свого часу ці напрями діяльності були презентовані концепцією «лабораторії просто неба». Саме з метою різноманітних досліджень та в рамках згаданої концепції зону відчуження відвідувало багато науковців як з національних, так і закордонних дослідних центрів.

ЛИСКА 2022-07-15 19:39:34
Лиска звичайна (Fulica atra) – малочисельний птах Заповідника. На місця гніздування птахи прилітають наприкінці березня, мігрують вночі. Більшість лисок гніздується в очеретах заплави р. Прип’ять, деякі – на ставку-охолоджувачі та затоках р. Уж. Гнізда будують у заростях, що майже завжди межують з вільними плесами, або серед розрідженої надводної рослинності. У кладці – від 7 до 12 яєць. Пташенятами опікуються обидва батьки. Харчування досить різноманітне – від комах до водної рослинності. Лиски – дуже крикливі, й часто з'ясовують стосунки з сусідами свого виду, утримуючи гніздову територію. На південь відлітають наприкінці вересня- в жовтні великими сформованими зграями.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua