Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve

Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ОБЕРЕЖНО! ДИКІ ТВАРИНИ 2020-12-09 10:04:52
За ініціативи Чорнобильського заповідника та при підтримці Служби автомобільних доріг у Київській області на трасі державного значення «Київ-Овруч», в місцях основної міграції диких тварин, нещодавно встановлені знаки "Дикі тварини".

ІЗ ЗАШМОРГАМИ НА ШИЯХ… 2020-12-04 14:41:13
Те, що ви побачите на цих фотоматеріалах – як гнійний нарив, що з’явився там, де давно існувала проблема. Проблема необхідності масштабної очистки зони відчуження від численних людських артефактів, значна частина яких є потенційними смертельними пастками для місцевих представників тваринного світу. Каналізаційні колодязі, залишки натянутих дротів, особливо колючих, проржавілі металеві труби і т.д. – це все необхідно збирати, утилізувати, розчищати чи засипати. Однак найстрашніше серед всього цього мотлоху – пастки-петлі на великих копитних, свідомо встановлені хижими двоногими, яких важко назвати навіть браконьєрами, бо це – шкуродери, паразити й бездушні циніки.

ВЕЛИКА, ХИЖА Й…БОРОДАТА 2020-12-03 13:46:13
Сова бородата – рідкісний гніздовий птах Чорнобильського заповідника. Вперше для України гніздування бородатої сови було виявлено в 1985 р. на теренах Поліського природного заповідника. Поступово ці пернаті все більше розповсюджувались по Поліссю. Щоправда, на лівобережному Поліссі гніздування великого хижого птаха досі не виявлено. Загалом, в Україні гніздується десь від 60 до 110 пар бородатої сови. Якщо рік на дрібних гризунів «неврожайний», птахи можуть взагалі не приступати до гніздування. У зоні відчуження бородату сову вперше спостерігали в 2003 році. Найбільше гніздових птахів зосереджено у західній частині Заповідника. А от на лівому березі р.

2020-12-02 13:49:17
Село Черевач - одне з улюблених місць для зустрічі. Тут частенько можна побачити наших красенів Пржевальців.

2020-11-30 10:09:02
У зоні відчуження коливання радіаційного фону, які були зафіксовані датчиками, виникли через проведення щорічної планової метрологічної повірки автоматизованої системи контролю радіаційного стану (АСКРС). Заступник Голови ДАЗВ Максим Шевчук під час онлайн-брифінгу проінформував представників ЗМІ та громадськості про метрологічну повірку датчиків потужності еквівалентної дози АСКРС на території зони відчуження, яку проводять регулярно щороку.

Меморандум про співпрацю з ГО «ВАГА» 2020-11-27 10:28:44
На днях Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник уклав Меморандум про співпрацю з громадською організацією «Всеукраїнська аеро-геодезична асоціація» facebook.com/aerogeodesy.assn Керівники обох структур Олександр Галущенко та Андрій Галайда обговорили перспективні напрями співпраці в області моніторингу навколишнього природного середовища Заповідника, спостереження за його екосистемами, лісовими угіддями, водними ресурсами за допомогою сучасних аеро-геодезичних технологій.

ДОРОСЛИЙ ОРЛАН 2020-11-27 10:27:25
Існування орлана-білохвоста міцно пов’язане з різноманітними водоймами та, одночасно, лісовими масивами – хоча б невеликими, але зі старими й розлогими деревами. Адже цей великий хижий птах – відмінний риболов, якому дерева потрібні для гніздування. На території Чорнобильського заповідника орлани почуваються дуже добре. Є тут і гарні ліси, і досить водойм з усілякою живністю, а, головне, не турбують люди. Ось такого дорослого красеня спіймав у фотооб’єктив поблизу ставка-охолоджувача ЧАЕС Сергій Домашевський.

БОРИВІТЕР З РОДУ СОКОЛІВ 2020-11-23 12:49:57
Боривітер звичайний – розповсюджений гніздовий птах відкритих біотопів Чорнобильського заповідника. Саме тут помічена його найбільша гніздова популяція на Українському Поліссі. Цей хижий птах гніздується лише в різноманітних спорудах – мостах, фермах, багатоповерхових будинках. Науковці Заповідника не виявили гніздування боривітра в гніздах сірих ворон, сорок чи круків. У м. Прип’ять постійно живе 6-8 пар цього виду сокола. Загалом на заповідній території гніздується близько 70 пар боривітрів. Живляться вони дрібними гризунами, ящірками, інколи полюють на дрібних птахів і великих комах.

Перший сніг 2020-11-18 11:47:08
Не можна сказати, що він став несподіванкою. З початку тижня, за даними метеостанції Заповідника https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=meteo-44), спостерігався перехід середньодобових температур в зону нижче нуля. Настала остання передзимова фаза осені. Чергуватимуться морозні дні й відлига, періоди снігу та його танення. Однак загальна тенденція полягає у зниженні добових температур. На малих водоймах з’являється льодостав. Вже не зустрінемо холоднокровних тварин – вони впали у сплячку. Починається період зимового спокою у дерев та кущів. З’являються північні птахи мігранти – зимняк та інші. Білка та заєць вбираються у зимове хутро. Природа готується до зими.

«…КОЛИ КОЖЕН ЛИСТОК – КВІТКА» 2020-11-13 09:06:23
Настала друга фаза осені – «золота». Середньодобові температури опускаються до 8 й менше градусів. В цілому завершився відліт комахоїдних та хижих птахів. З'явилися північні пернаті – зимняк та снігури. Продовжують міграцію водоплавні птахи. Однак головною ознакою цього осіннього періоду є розфарбовування листя та листопад. Це явище – необхідна умова підготовки дерев та кущів до зими. Взимку настає дефіцит доступної води та зменшується світловий день. За таких умов листя припиняє виконувати свою головну функцію – фотосинтез, тому рослина їх позбавляється.

МАЛИЙ, ТА ХИЖИЙ 2020-11-11 09:22:21
Підорлик малий з роду Орлів занесений до Червоної книги України. Цей хижий гніздовий птах – рідкісний на території Чорнобильського заповідника. В Україні гніздиться 1100-1300 пар підорликів малих, а на території Заповідника – близько 20 пар. Із зимівлі птахи повертаються в кінці березня - на початку травня. Ремонтують старі гнізда чи будують нові, постійно демонструють токові польоти і голосно кричать. Оселяються в листяних та мішаних лісах поблизу відкритих ділянок, де птахи і полюють. Віддають перевагу водно-болотним угіддям. Підорлик довгий час літає над луками чи перелогами, видивляючись здобич.

ЗМІЄЇД: ГРОЗА ЗМІЙ І ЯЩІРОК 2020-11-09 09:47:02
Змієїд – рідкісний хижий птах Чорнобильського заповідника. Чисельність гніздових птахів – близько 4-6 пар. З півдня птахи повертаються до гніздових ділянок наприкінці березня. Гнізда влаштовують на верхівках чи бокових гілках сосни. Змієїд – чималий за розміром птах. А от гнізда він робить досить невеликі. Тому, коли самиця насиджує єдине яйце, з гнізда стирчить її хвіст. Під час полювання дорослі птахи відлітають від гнізда на відстань до 30 км! Харчуються зміями та ящірками. Але під час похолодання, коли рептилії зникають, може полювати і на дрібних мишоподібних гризунів. Вполювавши змію, ковтає її цілком.

ЗДИЧАВІННЯ ПО-ЧОРНОБИЛЬСКИ 2020-11-05 10:07:29
На території Заповідника добре себе почуває навіть стадо колись домашніх корів. Останні сторіччя характеризуються наступом на природу, зменшенням біорізноманіття, заміною природніх видів культурними. Втім, за певних умов, може відбутися протилежний процес – здичавіння. Це коли культурні або одомашнені види повертаються в природне середовище. Найбільш відомий приклад здичавіння з історії – це степи (пампаси) Південної Америки після проникнення туди європейців. Французький історик Фернан Бродель писав так: «Тут було мало місцевих тварин, якщо виключити страусів, лам і далі на південь –морських корів.

МІДЯНКА, ЯКА ЛЮБИТЬ ТЕПЛО… 2020-11-04 08:57:55
Тепла осінь 2020 року поставила черговий рекорд у житті рептилій. Майже до кінця жовтня на Поліссі, в т. ч. у Чорнобильському заповіднику, можна було зустріти не лише гадюку, а навіть порівняно теплолюбну мідянку. Змії виповзали на теплі пісок чи й асфальт, щоби погрітись перед зимівлею. Всі ми знаємо, що звичної осені після «Здвиження» (десь з кінця вересня) змії вже не повинні зустрічатись у природі. Найбільш короткий сезонний і добовий період активності з-поміж інших плазунів Полісся має мідянка. Рептилія – обережна й рідко потрапляє людині на очі. Мідянки мають гарну зовнішність з гладенькою шкірою. Їх ще називають гладкими полозами.

ПОПЕРЕДУ – БАГАТО РОБОТИ 2020-10-29 15:44:44
Підписана Угода про співпрацю між Чорнобильським заповідником та Інститутом агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Що дозволить не тільки розширювати спільну науково-дослідну та еколого-просвітницьку діяльність, а й складати та виконувати взаємовигідні програми у сфері природокористування, збереження довкілля та біорізноманіття. Крім того, сприятиме науковому супроводу та використанню методів дистанційного зондування землі для розробки і використання космічного зондування природоохоронних територій. Попереду – багато спільної роботи задля досягнення мети на благо природи.

ЄДИНА І НЕПОВТОРНА 2020-10-29 15:43:27
Європейська болотна черепаха. Прісноводна. Єдиний представник ряду Черепах у фауні України. Зиму проводить у сплячці на дні водойми. Але до справжніх холодів ще далеко. Можна погрітись на осінньому сонечку.

У ПАРТНЕРАХ – ГО «АЕРОРОЗВІДКА» 2020-10-29 09:17:56
Короткий екскурс в минуле: цьогорічної весни, коли на території зони відчуження і Чорнобильського заповідника палали масштабні лісові пожежі, на допомогу місцевим рятувальникам кинулись не тільки пожежники ледь не з усієї України, а й деякі волонтери. Серед них були представники ветеранського руху України Аеророзвідка , які «з неба» фіксували осередки задимлень та загорань, а також наслідки пожеж на територіях, де пройшов вогонь, за допомогою БПЛА. Тоді ми дякували волонтерам за допомогу з повітря.

ДОСЛІДЖУЄМО ОРГАНІЗМ РИБ 2020-10-29 09:15:35
На цьому тижні в Заповіднику працювала експедиція Інституту сільгоспрадіології НУБіП. Дослідження проводились на водоймах заплави р. Прип'ять з різним рівнем радіоактивного забруднення. Предмет дослідження – динаміка надходження радіонуклідів в організм риб за різних екологічних умов. Основним полігоном стала акваторія озера Глибоке, що розташоване на північному сліду радіоактивних випадінь. Всі роботи проводились за активної участі працівників наукового відділу Чорнобильського заповідника.

ОСІННЄ НЕБО НАД ЛИСТЯНИМИ ДЕРЕВАМИ ЗАПОВІДНИКА. 2020-10-27 17:17:03
.

КРИХІТНА СОВА 2020-10-23 13:27:22
Сичик горобиний (Glaucidium passerinum) – найменша сова в Україні. Мешкає в лісовій зоні. Вага пташки ледь сягає 80 грам. Це бореальний (північний) вид. Нам відомо 18 місць перебування горобиного сичика у Чорнобильському заповіднику. Їх чисельність тут може сягати, щонайменше, 40 пар. Сичик є осілим, але молоді птахи відкочовують на південь. На відміну від багатьох видів сов, він полює зранку до вечірніх сутінків. Харчується дрібними тваринами – мишоподібними гризунами та дрібними птахами. Якщо сичик виявляє себе в день голосом чи візуально, його починають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тому ця крихітна сова полює із засідок, передчасно ховаючись від стороннього ока.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua